Регистрация заявки на внедрение изобретения

Создание резюме проекта на платформе Инвестиционного центра интеллектуальной собствености - это возможность найти инвестора и реализовать Вашу идею в успешным коммерческий проект. Наши эксперты проведут тщательный анализ Вашей заявки, после чего, в течение 1-2х рабочих дней сообщат Вам о ее результатах. Подробнее

Поля, отмемеченные обязательны для заполнения. Вернуться на главную

Персональные данные пользователя
Фамилия
Имя
Отчество
Форма обратной связи
Телефон
Skype
Email
Формат ввода: +ХХ (ХХХ) ХХХ-ХХ-ХХ

Резюме проекта

Название изобретения

Область применения

Практическая ценность изобретения, решение конкретной проблемы

Суть инновации

Конечный продукт

Правовой статус интеллектуального продукта (выберите один или несколько вариантов ответа)

Дата регистрации права интеллектуальной собственности

Стратегия внедрения проекта (выберите один или несколько вариантов ответа)

Стадия внедрения проекта

Приоритетная форма роботы с инвестором (выберите один или несколько вариантов ответа)

Ожидаемый объем инвестиций (US$)

Вернуться в пресс-центр

14 мая 2014

ИЦИнС: Складові врожаю

На прикінці квітня – початку травня завершилась посівна ранніх ярих культур, та ще триває посів пізніх зернових і зернобобових культур. На думку аграріїв, щоб отримати гарний врожай цього року потрібно: мати якісне насіння, витримати оптимальні строки посіву, провести збалансоване живлення, використовувати антистресові препарати, задіяти систему захисту рослин і очікувати на сприятливі погодні умови з достатньою кількістю опадів. Поки фермери чекають, українські вчені пропонують діяти. Скоротити дистанцію між запланованим та реальним можливо, по-перше, за рахунок використання математичних моделей оцінки впливу погодних умов на показники врожаю. По-друге, більш широкого впровадження інноваційних технологій господарювання.

Попит на опади

 Ключовою особливістю цього року стала тепла зима, одна з найтепліших за останні 20 років. «Вегетаційний період почався в першій половині березня, що на місяць раніше багаторічних строків», ― зазначила Тетяна Іванівна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру. Суха погода сприяла швидкому прогріванню верхнього шару ґрунту. «На півдні ґрунт для посіву ранніх ярих культур був готовий на прикінці лютого – на початку березня. На решті території посівну можна було розпочинати в середини березня», ― повідомила Тетяна Іванівна.

Через тривалий дефіцит опадів, сильні вітри, відносну низьку вологість повітря верхній шар ґрунту почав швидко висихати. «Станом на 11 квітня п’ятисантиметровий шар ґрунту був слабко зволоженим. Це, звичайно, не сприятливі умови для отримання дружних сходів. Але волога присутня в більш глибоких шарах ґрунту. Плюс, дощі по всій території України підвищують шанси на хороший старт для врожаю. Станом на 12 травня 85% території посівів в Україні знаходяться в гарних умовах. Ми маємо проблеми тільки там, де вони завжди є. Це деякі райони Херсонської, Запорізької, Одеської та Миколаївської, областей, там де випало лише 50-60% від норми опадів», ― сказала Тетяна Іванівна Адаменко.

Початок весняно-польових робіт для деяких вітчизняних агрохолдингів був вкрай складним.  «Погода була несприятлива. До другої половини квітня жодного нормального дощу не було. Останній дав п’ять міліметрів опадів. Цього замало» , ― нарікає Олександр Миколайович Савченко, головний агроном СВК «Мирний». Його думку поділяє Сергій Валерійович Галушко, директор агрохімічної лабораторії ПрАТ «Райз-Максимко»: «Оскільки зима була порівняно малосніжна запаси вологи в ґрунті були на межі між низькими та критично низькими. В метровому шарі ґрунту її накопичилося лише 90-120 мм. Враховуючи умови цього року: температуру та зменшенням продуктивної вологи в ґрунті, трохи змістилися строки посіву».

Натомість в другій половині квітня погодні умови склалися на користь аграріїв. «Пішли дощі. В різних районах випало від 20 до 50 мм опадів. Без цього ситуація була б критичною. Земля вже почала тріскатися», ― сказав Віктор Андрійович Чернецький, директор ДП «ДГ «Зелені кошари». Для деяких господарств велика кількість опадів навіть стала на перешкоді посівної. «Вологи в ґрунті вдосталь. Навпаки, підчас посівної випадало від 5 до 20 мм опадів. Коли йшов дощ техніка стояла, та через пару годин знов починали працювати», ― відзначив Володимир Сергійович Железков, головний агроном кластеру «Білогір'я» «Мрія Агрохолдинг».

  Активна температура

 Якщо брак опадів став головним болем лише для частини областей України, вплив температури відчули на собі в кожному фермерському господарстві від Заходу до Сходу. Низькі температури, від    -2, -9 °С, а місцями до -11 °С підсушили рослини і призупинили їх ріст.

Різке коливання стовпчика термометра від плюсової позначки вдень до мінусової вночі відчутно позначились в першу чергу на озимому ріпаку. «Після підживлення рослина почала споживати азот і поглинати воду. Нічні перепади температури до -2°С призвели до розтріскування стебла. Щоб уникнути розвитку гнилей, появи грибкових хвороб та шкідників провели друге страхове внесення пестицидів. Це дозволило зберегти понад 60% від загальної кількості посівних площ», ― розповів Володимир Сергійович Железков.

Весняні заморозки пошкодили озимі пшеницю та ячмінь. «Озимина гірше себе почуває в Черкаській області. Там було мало снігу і найбільш відчутні весняні заморозки. В Київській і Чернігівській областях посіви перезимували добре. Співвідношення пшениці, яка благополучно вийшла до постраждалої, в середньому 90% до 10%. Врожай озимих та ярих культур цього року, як і в минулому на 99,9% залежить від погоди. Якщо в травні-червні будуть опади, то будемо з врожаєм. Враховуючи, що формування колоса вже відбулося, можна говорити, що зараз закладається основа на гарний результат. Навіть не зважаючи на те, що посіви затрималися в холодній землі, завдяки добривам вони надолужать ріст», ― повідомив Олег Юрійович Коваль, головний агроном ТОВ «Баришівська зернова компанія».

 Математика погоди

 На думку Віталія Павловича Дмитренко, завідувача відділом агрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби надзвичайних ситуацій та Національної академії наук України, при формуванні врожаю система технологічних заходів вирощування польових культур досить слабко враховує вплив погоди та її мінливість. Через це відбувається значні коливання врожайності.  Розроблені в  Науково-дослідному  інституті математичні моделі дозволяють з певною точністю врахувати рівень родючості територій та біологічні можливості культур. «При наявності оперативних даних, математична модель «Погода та врожай» дозволяє розрахувати біологічно можливий врожай. Біологічний потенціал – це той рівень, котрий може дати рослина при цілковито сприятливих умовах і відповідності їм технології», – зазначив Віталій Павлович Дмитренко.

 Співробітниками Інституту гідрометеорології було введено поняття «географічний максимум врожайності», котрий визначає ступінь впливу на рослини характеристик ґрунту та клімату, його плодотворність. Плодотворність клімату  – це сумарний коефіцієнт продуктивності польової культури за впливом метеорологічних факторів у певний період і загалом за всю вегетацію. «Якщо розглядати розподіл плодотворності клімату по озимій пшениці, то найсприятливіша територія для її вирощування це Вінницька, Черкаська та Київська області. Менш сприятливі через значну кількість опадів Рівненська, Чернівецька, Львівська область; через посуху Південь, Південний Схід та Схід України. Подібні карти можна скласти для будь-якої культури», – впевнений Віталій Павлович Дмитренко.   Професор кафедри метеорології та кліматології Київського національного університету ім. Т. Шевченко, Віталій Павлович Дмитренко вважає рекомендовані технологічні прогнози достатньо надійними: «Провели співставлення рекомендованих нами методів прогнозу строків сівби деяких культур зі середніми багаторічними по Україні і виявили високий рівень збігу. Розходження буквально 3-4 дні між тим, що рекомендуємо ми, та тим що дає статистика. Та нажаль фактична врожайність культур на сьогоднішній день все ще в три рази менше  від їх біологічної продуктивності. Причина – невідповідності технологічних заходів біологічним властивостям рослин, коливання погоди і зміни клімату».

Фактори росту

 На питання: «Як реалізувати біологічну продуктивність рослин?», спробували відповісти в Миронівському  інституті пшениці ім. В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук (НААН) України. Співробітники Інституту розробили нову технологію листового  (позакореневого) забезпечення росту, підживлення та обробки посівів. Вона відмінна від раніше відомих хімічно м'яким, біологічно оптимальним, економічно ощадливим впливом на агробіоценози. Комплекс заходів та препаратів, що використовуються в технологічному циклі отримали назву релiфтехнологiя.

 Реліфтехнологія (англ. relief – пом'якшення, допомога, звільнення), поєднуючи в собі комплекс макро- і мікроелементів, створює ґрунтовим мікроорганізмам сприятливі умови, для своєчасного поліпшення кореневого живлення рослин. Зміцнює імунітет культур, захищає їх від хвороб і шкідників, хімічних і метеостресів. Послідовно стимулює зростання вегетативної маси та якості врожаю.

 За твердженням фахівців науково-дослідного інституту, реліфтехнологія багатогранна. Вона дає можливість значно (до 97%) збільшити рівень засвоєння культурами комплексу поживних елементів, що дозволяє птимізувати кількість внесення токсичних фунгіцидів і дорогих мінеральних добрив.

 На думку вчених, винахід реліфтехнологіі сприятиме створенню якісно нових засобів передпосівного та позакореневого живлення рослин. Перші препарати, розроблені в рамках цієї технології «Донор» і «Біофора» вже пройшли промислові випробування і цього року використовуються у ряді областей України, Білорусі, Узбекистані та Туркменістані.

Имя:

Комментарий:


Если у Вас возникли проблемы с чтением кода, нажмите на картинку с кодом для нового кода.